1.2. Поняття нновацй, х вплив на економчну систему ¶нноваця процес розробки, впровадження, експлуатац виробничо-економчного та соцально-органзацйного потенцалу, що покладений в основу новац. У вузькому сенс пд нновацю зазвичай розумють фазу впровадження новац, а перод першого виробничого освоння новац вважаться моментом початку. Пд новацю розумють нове, спорднене з поняттям винаходу, оскльки мж заявкою новац перетворенням на нновацю наявний певний часовий нтервал. Винахд це нове технчне ршення конкретно задач, яке забезпечу позитивний ефект, покращу яксть продукц або пдвищу продуктивнсть прац. Вдкриття це нов знання, закономрност, закони про явища теоретичного характеру, ¶нноваця це комерцалзована новаця. ¶нновацями будь-як технчн, органзацйн, економчн та управлнськ змни, вдмнн вд снуючо практики в конкретнй органзац. Органзац мають рзний рвень сприйняття нновацй, х нновацйний потенцал дуже залежить вд органзацйно структури менеджменту, професйно-квалфкацйного складу персоналу, зовншнх умов господарсько дяльност тощо (докладнше див. тему 4, с. 117). ¶нновац перебувають, з одного боку, у протирчч з всм консервативним, спрямованим на збереження снуючого стану, а з ншого спрямован на значне пдвищення технко-економчно ефективност дяльност органзац. ¶нноваця це складова пдпримництва, що завжди сну у ринковй економц. Вона подну рацональне й ррацональне, тому що, з одного боку, змни повинн забезпечувати матеральний або соцальний ефект, а з ншого рушм нновац талант неординарнсть мислення. ¶нновацйна дяльнсть мас творчий характер, тому вона погано поднуться з жорсткою регламентацю робт централзацю ухвалення ршень, важко узгоджуться з формалзованою органзацйною структурою управлння. Для управлння властив тенденц пдтримання стабльних вдносин процедур менеджменту, запобгання нновацям, активний опр будь-яким новим формам методам менеджменту. Отож, якщо кервництво пдпримства прагне одержати дивденди завдяки нновацям, необхдн децентралзаця в ухваленн ршень, низький рвень формалзац регламентац управлнських робт, гнучксть органзацйно структури управлння. У широкому розумнн нновацйний процес не обмежуться першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектно потужност ново технолог. ¶з розповсюдженням нноваця вдосконалються, ста бльш ефективною, набува не вдомих ранше споживчих властивостей. Це забезпечу нов сфери застосування, ринки, нових споживачв. Такий феномен одержав назву дифуз, а нтегральний суспльний результат нновац позитивним саме завдяки й. ¶нноваця завдяки комплексному розгортанню утворю нову технолого-соцально-економчну систему суспльства, яка складаться з: галузей, як здйснюють нновацю; галузей, як поширюють нову технологю та поглиблюють економчн переваги; галузей, що виникають унаслдок розвитку нових технологй. Дифузя нновацй зумовлю тсний взамозв'язок мж науково-технчною, виробничою й нвестицйною дяльнстю та свдчить про необхднсть розгляду не лише нновац як окремого технко-органзацйного акту, а комплексу дй суб'ктв господарювання та складових нацонально нновацйно нфраструктури. Досягнення синергетичного ефекту нновац вимага значно бльшого обсягу дй та сукупних нвестицй, нж потрбно, щоб отримати локальний економчний ефект вд звичайних капталовкладень. На рис. 1.2 подано рзн напрями трактування нновацй залежно вд виду органзац. З практичного погляду, нноваця змною технолог виробництва, безпосередньо вилива па ефективнсть чинникв виробництва та спосб хнього поднання. Рис. 1.2. Рзн напрями трактування нновацй залежно вд виду органзацй Завдяки нновацям у соцально-економчнй систем вдбуваться рацональнше використання ресурсв. ¶нвестиц в нновац забезпечують вищу за середньогалузеву вддачу, проте суттво зроста й рвень пдпримницького ризику. Загалом позитивний суспльний ефект нновацй поляга в тому, що вони: спрямовують економку на нтенсивний шлях розвитку; забезпечують прискорення зростання продуктивност факторв виробництва; сприяють перерозподлу ресурсв па перспективн суспльно-економчн напрями; змцнюють статус крани у глобальнй економц та нацональну конкурентоспроможнсть. До об'ктв нновац належать: продукця (види, яксть); матерали; засоби виробництва; технологчн процеси; людський фактор (розвиток особистостей); соцальна сфера (змни поведнки груп, розвиток потреб, культури, цнностей); органзацйний розвиток (демократизаця, едхократя). Освоння досягнень науково-технчного прогресу супроводжуться ризиком, проте бльш небезпечним пасивне очкування стаблзац ринково ситуац. Ступнь ризику залежить вд виду нововведень. Часткова модернзаця обладнання технолог виробництва, оновлення продукц, зменшення питомих витрат пов'язан з помрним ризиком вважаються обов'язковими умовами пдвищення ефективност дяльност. З значно бльшою небезпекою пов'язане впровадження принципово нових досягнень науки технки, що суттво змнюють технчну базу пдпримства й органзацю менеджменту. ¶нновац неоднозначно впливають на динамку економчного зростання. З одного боку, вдкривають нов можливост для розширення економки, з ншого унеможливлюють продовження цього розширення у традицйних напрямах. ¶нновац руйнують економчну рвновагу, створюють невизначенсть в економчнй динамц. За Й. Шумпетером*1 [115], нноваця супроводжуться творчим руйнуванням економчно системи, зумовлюючи перехд з одного стану рвноваги в нший. *1: {Вдомост upo життдяльнсть видатних скопомств, описаних у цьому роздл, у "Бографчнй довдц".} Нервномрнсть нновацйно активност пояснються особливостями функцонування ринково економки. Орнтуючись на поточний дохд, пдпримц керуються економчною кон'юнктурою, не враховуючи довгостроков альтернативи технчного розвитку. Впроваджувати радикальн нновац вони починають лише внаслдок рзкого зниження ефективност нвестицй у традицйних напрямах, коли вже накопичен значн збитков потужност не вдаться вийти з кризи. Па цьому етап впровадження базисних нновацй диною можливстю подолати депресю. Отже, Й. Шумпетер вважа, що депреся вдгра роль генератора умов для нновацй. Прихильники протилежно думки вважають, що депреся швидше пригнчу, анж прискорю впровадження нновацй. Пд час депрес збльшуться соцальне напруження, його усунення вимага рзних заходв, що створю, свою чергою, сприятлив можливост органзацйних нновацй, забезпечуючи умови для економчних змн. З огляду на це, вважаться, що сплеск нновацй вдбуваться у перод пожвавлення або буму. У перод пдвищення темнй розпитку економки наявн можливост нновацй за тими напрямами, як в перод депрес безперспективн. Пд час пднесення економки бльша увага придляться нновацям, що удосконалюють продукцю, або технологчним, а у кризовий перод радикальним. Загальновизнано, що в основ механзму нновацйно дяльност знаходиться прибуток. ¶сну два пдходи щодо механзму первинних нновацй. Перший представлений у дослдженнях Г. Менша Л. Кляйнкнехта [73]. Вони вважають, що погршення стану пдпримства породжу стимул до нновацй. ¶ навпаки, коли справи процвтають, в органзац нема потреби щось суттво змнювати. Занепад вдмерлих галузей спонука власникв капталу до нвестування в нову продукцю технологю, незважаючи на те, що прибуток у фаз депрес малий, власники вбачають у цьому менше ризику, анж в нвестуванн у застарлу продукцю технолог. А. Кляйнкнехт наголошу, що у перод тривалих економчних криз вдбуваться перехд пдпримства вд стратег максимзац прибутку (яко воно дотримуться в перод процвтання) до стратег мнмзац вдносного ризику. Доти, поки наявна продукця технологя забезпечують достатнй дохд, схильнсть до нновацй невелика, тому що нновацйна дяльнсть завжди пов'язана з ризиком. У випадку, коли наступа тривала криза перспективи у традицйних сферах погршуються, ризик нновацй уже не значною перешкодою, оскльки будь-як нш нвестицйн альтернативи можуть вважатися ще небезпечншими. Отже, найбльша кльксть базисних нновацй припада па важк тривал депрес. ¶нший пдхд (X. Фрмен, Дж. Кларк, Л. Суте) поляга у тому, що саме умншне пдпримство, впевнене у розширенн ринку зростанн доходв, виявля пдвищщену нновацйну активнсть. У випадку труднощв пдпримству вже не до технологчних новацй. Отож, основна маса первинних нновацй реалзуться у перод довгострокового стабльного розвитку пдпримства. На пашу думку, протирччя мж цими пдходами поляга у тому, яким чином оцнювати перод внутршньо-фрмового планування. Прихильники другого пдходу вважають, що цей перод вдносно короткий. Прихильники першого пдходу, навпаки, вважають цей перод вдносно великим. Вдповдно, пдпримство заздалегдь врахову можливост майбутнього зростання обсягу продаж прибутку та здйснюють нновац, не очкуючи початку цього зростання. Саме у момент переходу вд стратег максимзац прибутку до стратег мнмзац ризику вдбуваться розширення внутршньо-фрмового планування, тому що пдпримство заздалегдь плану ризик збитки. Крм того, на стад розвитку впроваджуються переважно модифкацйн та нкрементальн нновац, а в кризовий перод радикальн. Найбльше нновац впроваджують невелик вузькоспецалзован органзац. Вони спрямован на задоволення певних запитв споживачв здатн гнучко перебудовуватися залежно вд характеру темпв розвитку пдпримства. х органзацйн структури менеджменту найбльш мобльними чутливими до сучасних науково-технчних тенденцй органзацйно-економчних нновацй. Впровадження нновацй вимага змн дючих форм методв органзац менеджменту. Нов товари надйним засобом забезпечення переваг над конкурентами, встановлення вигдних цн збльшення частки ринку. Зростання прибутку на основ продуктових нновацй протидя зниженню норми прибутку. Вдтак, технологчн нновац безпосередньо впливають на заощадження витрат збльшення прибутку, але безпосередньо не впливають на обсяг продажу. Останнй може зрости за умови поднання технологчних нновацй з маркетинговими заходами. 1.3. Класифкаця нновацй Комплексний характер нновацй, хня рзномантнсть багатоаспектнсть вимагають серйозно розробки й обAрунтовано класифкац. Хоч на практиц певн види нновацй чтко вдокремити довол важко. Новизну нновацй оцнюють як за технологчними параметрами, так з огляду ринкових позицй. За технологчними параметрами розрзняють нновац продуктов та процесн. За допомогою продуктових нновацй одержують принципово нов соцально корисн вироби з застосуванням нових матералв, комплектуючих. Процесн нновац полягають у розробц використанн нових технологй, методв органзац, створенн нових органзацйних структур. Класифкаця нновацй з урахуванням результативност напряму нновацйного процесу наведена у табл. 1.1.Таблиця 1.1. Класифкаця нновацй Класифкацйна ознака нновацй Класифкацйн групи нновацй Сфера застосування Управлнськ, органзацйн, соцальн, виробнич тощо Сфера науково-дослдних розробок Науков, технчн, технологчн, конструкторськ, виробнич, нформацйн Темпи здйснення Швидк, уповльнен, наростаюч, згасаюч, рвномрн, стрибкоподбн Ступнь нтенсивност "Бум", рвномрна, масова, слабка Масштаби Трансконтинентальн, тра
Поняття нновацй, х вплив на економчну систему, Завдання та запитання для самоконтролю, Ситуаця для аналзу, ¶нновацйний менеджмент - Скрипко Т.О. Бблотека укранських пдручникв
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Поняття нновацй, х вплив на економчну систему, Завдання та запитання для самоконтролю, Ситуаця для аналзу, ¶нновацйний менеджмент - Скрипко Т.О. Бблотека укранських пдручникв
Комментариев нет:
Отправить комментарий